Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Трушляков Є$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Моря А. О. Регулювання відцентрового компресора за допомогою канального дифузора з поворотним диском [Електронний ресурс] / А. О. Моря, Є. І. Трушляков, Ф. О. Чегринцев // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2014. - № 3. - С. 77–80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2014_3_14 Проведено аналіз традиційних способів та засобів регулювання відцентрових нагнітальних машин, їх ефективності та економічності. Розглянуто вплив конструктивних особливостей на процеси та наслідки регулювання запропонованим канальним дифузором з поворотним диском. Проведено теоретичні дослідження канального дифузора з поворотним диском з визначенням зони оптимальних режимів роботи запропонованого дифузора відцентрового компресора. Накреслено подальші дослідження на експериментальному стенді для випробування відцентрових нагнітальних машин та їх елементів. | ||
| 2. | 
Радченко М. І. Метод визначення теплового навантаження системи кондиціювання повітря за максимальним темпом прирощення холодопродуктивності (на прикладі кондиціювання повітря енергетичного призначення) [Електронний ресурс] / М. І. Радченко, Є. І. Трушляков, С. А. Кантор, Б. С. Портной, А. А. Зубарєв // Авиационно-космическая техника и технология. - 2018. - № 4. - С. 44–48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2018_4_7 Обгрунтовано необхідність врахування змінних теплових навантажень на систему кондиціювання повітря (тепловологісної обробки повітря шляхом його охолодження зі зниженням температури й вологовмісту) відповідно до поточних кліматичних умов експлуатації. Оскільки ефект від охолодження повітря залежить від тривалості його застосування та обсягів споживання холоду, то запропоновано визначати його за обсягами холоду, витраченого за рік на кондиціювання повітря на вході ГТУ, тобто за річною холодопродуктивністю. На прикладі тепловикористовуючого кондиціювання повітря на вході газотурбінної установки (системи кондиціювання повітря енергетичного призначення) проаналізовано значення річних витрат холоду на охолодження зовнішнього повітря до температури 15 <$E symbol Р>С абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною та двоступеневого охолодження повітря: до температури 15 <$E symbol Р>С - в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині та до температури 10 <$E symbol Р>С - в ежекторній холодильній машині як ступенях двоступінчастої абсорбційно-ежекторної холодильної машини, в залежності від встановленої (проектної) холодильної потужності тепловикористовуючих холодильних машин. Показано, що виходячи з різного темпу нарощування річного виробництва холоду (річної холодопродуктивності), обумовленого зміною теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на систему кондиціювання повітря (встановлену холодильну потужність холодильних машин), яке забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного виробництва холоду при відносно високих темпах його нарощування. З метою визначення встановленої холодильної потужності, яка забезпечує максимальний темп нарощування річної холодопродуктивності (річного виробництва холоду), проаналізовано залежність прирощення річної холодопродуктивності, віднесеної до встановленої холодильної потужності, від встановленої холодильної потужності. За результатами досліджень запропоновано метод визначення раціонального теплового навантаження системи кондиціювання повітря (встановленої - проектної холодопродуктивності холодильної машини) відповідно до змінних кліматичних умов експлуатації упродовж року, яке забезпечує близьке до максимального річне виробництво холоду при відносно високих темпах його нарощування. | ||
| 3. |
Радченко А. М. Визначення раціонального теплового навантаження градирень відведення теплоти у процесах охолодження повітря на вході енергоустановок [Електронний ресурс] / А. М. Радченко, Є. І. Трушляков, С. А. Кантор, Б. С. Портной // Авиационно-космическая техника и технология. - 2018. - № 5. - С. 19–22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2018_5_5 Процеси кондиціювання (тепловологісної обробки) повітря на вході енергоустановок тепловикористовуючими холодильними машинами з відведенням від них теплоти градирнями системи оборотного охолодження досліджено на прикладі газотурбінної установки. Розглянуто двоступеневе охолодження повітря із застосуванням двоступінчастої тепловикористовуючої абсорбційно-ежекторної холодильної машини комбінованого типу, що утилізує теплоту відпрацьованих газів газотурбінної установки і до складу якої входять абсорбційна бромистолітієва та хладонова ежекторна холодильні машини як ступені трансформації скидної теплоти в холод. За результатами моделювання роботи всього охолоджувального комплексу газотурбінної установки отримані дані з поточних теплових навантажень на тепловикористовуючі холодильні машини і градирні відповідно до кліматичних умов експлуатації за різного розподілу проектних теплових навантажень на ступені охолодження повітря і, відповідно, трансформації скидної теплоти в холод. Оскільки теплове навантаження на градирні залежить від ефективності трансформації скидної теплоти в холод (теплових коефіцієнтів) абсорбційною бромистолітієвою та хладоновою ежекторною холодильними машинами, то за результатами моделювання визначено раціональний розподіл проектних теплових навантажень на абсорбційний та ежекторний ступені тепловикористовуючої холодильної машини комбінованого типу, що забезпечує скорочення теплового навантаження на градирні. Показано, що завдяки такому підходу до визначення раціонального теплового навантаження на градирні системи оборотного охолодження, який полягає в урахуванні перерозподілу теплового навантаження між абсорбційним бромистолітієвим і хладоновим ежекторним ступенями охолодження з різною ефективністю трансформації скидної теплоти (різними тепловими коефіцієнтами) відповідно до поточних кліматичних умов експлуатації, можна звести до мінімуму кількість градирень відведення теплоти від холодильних машин з відповідним скороченням капітальних витрат на комплекс охолодження повітря на вході газотурбінної установки в цілому. | ||
| 4. |
Трушляков Є. І. Метод визначення холодопродуктивності установок кондиціювання повітря комфортного й енергетичного призначення [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, Я. Зонмін, А. А. Зубарєв, В. С. Ткаченко // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 1. - С. 53–58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_1_8 Ефективність застосування установок кондиціювання повітря комфортного й енергетичного призначення упродовж певного періоду, як і будь-якої енергоустановки, визначається отримуваним при цьому ефектом, передусім у вигляді зменшення споживання палива за рік або збільшення виробництва електричної (механічної) енергії у разі кондиціювання повітря на вході теплового двигуна та річного виробництва холоду як показника ефективності використання холодильної потужності установок комфортного кондиціювання повітря. Оскільки в обох випадках ефект залежить від тривалості та глибини охолодження, то цілком правомірною є його оцінка у першому наближенні термочасовим потенціалом, який представляє собою добуток зниження температури повітря та тривалості експлуатації при зниженій температурі і, таким чином, враховує поточні кліматичні умови. Вочевидь, що реалізація потенціалу охолодження (кондиціювання) зовнішнього повітря залежить від встановленої (проектної) холодопродуктивності установок кондиціювання, яка, в свою чергу, повинна враховувати коливання теплових навантажень відповідно до поточних змінних тепловологісних параметрів зовнішнього повітря. Виходячи з різного темпу прирощення річного термочасового потенціалу охолодження зі збільшенням встановленої холодопродуктивності установки кондиціювання повітря, обумовленого зміною теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов упродовж року, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на установку кондиціювання повітря (його встановлену холодопродуктивність), яке забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного термочасового потенціалу охолодження при відносно високих темпах його прирощення, відповідно й ефекту від охолодження у вигляді зменшення витрати палива за рік у разі кондиціювання повітря на вході теплового двигуна та річного виробництва холоду установками комфортного кондиціювання повітря. Показано, що при однакових кліматичних умовах упродовж року та глибині охолодження зовнішнього повітря раціональні значення проектної холодопродуктивності установок кондиціювання комфортного й енергетичного призначення співпадають. | ||
| 5. |
Трушляков Є. І. Холодопродуктивність системи кондиціювання зовнішнього повітря за поточним тепловим навантаженням [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, М. І. Радченко, Я. Зонмін, А. А. Зубарєв, В. С. Ткаченко // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 2. - С. 51–55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_2_8 Ефективність застосування систем кондиціювання зовнішнього повітря залежить від того, наскільки повно використовуються встановлені холодильні потужності в конкретних кліматичних умовах, тобто за більш повного навантаження і тривалого часу упродовж року. За показник кількісної оцінки ефективності використання холодильної потужності систем кондиціювання повітря взято виробництво холоду - кількість виробленого холоду відповідно до його поточних витрат на кондиціювання повітря, яка в свою чергу залежить від поточних витрат холодопродуктивності та тривалості роботи системи кондиціювання за цих витрат і представляє собою їх добуток. Вочевидь, що максимальна величина поточної кількості виробленого/витраченого холоду свідчить про ефективне використання встановленої холодильної потужності. Однак, оскільки поточні витрати холодопродуктивності та їх тривалість, тобто кількість виробленого/витраченого холоду, залежать від змінних поточних кліматичних умов, то вони теж характеризуються значними коливаннями, що ускладнює вибір встановленої холодопродуктивності системи кондиціювання повітря. Вочевидь, якщо визначати кількість виробленого/витраченого холоду за його поточними величинами і нарощуванням упродовж року, то можна суттєво спростити вибір встановленої холодопродуктивності. При цьому поточна кількість виробленого/витраченого холоду спричиняє зміну темпу прирощення річного виробництва холоду зі зміною встановленої холодопродуктивності і максимальному темпу відповідає встановлена холодопродуктивність, яка забезпечує її ефективне використання. Виходячи з різного темпу прирощення річного виробництва холоду зі збільшенням встановленої холодопродуктивності системи кондиціювання повітря, обумовленого зміною теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов упродовж року, вибирають таку величину проектного теплового навантаження на систему кондиціювання повітря (встановлену холодопродуктивність), яка забезпечує максимальний або близький до нього темп прирощення річного виробництва холоду, а відтак і максимальну ефективність використання встановленої холодильної потужності. | ||
| 6. |
Трушляков Є. І. Підвищення ефективності кондиціювання зовнішнього повітря системи комбінованого типу [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, A. М. Радченко, М. І. Радченко, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 4. - С. 9-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_4_4 Одним із резервів підвищення енергетичної ефективності систем кондиціювання повітря є забезпечення роботи холодильних компресорів у номінальному або близькому до номінального режимах шляхом вибору раціональних проектних теплових навантажень охолодження (холодопродуктивності) та їх розподілу відповідно до характеру зміни теплового навантаження в межах його проектної (встановленої) величини відповідно до поточних змінних кліматичних умов з метою забезпечення близького до максимального річного виробництва холоду (річної холодопродуктивності) відповідно до потреб кондиціювання. Обгрунтовано напрям підвищення ефективності кондиціювання зовнішнього повітря в системах комбінованого центрально-місцевого типу шляхом раціонального розподілу теплового навантаження - витрат холодопродуктивності - центрального кондиціонера на зони змінного теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов і відносно стабільної його величини, тобто витрат холодопродуктивності на подальше охолодження повітря на вході до системи місцевого кондиціювання рециркуляційного повітря в окремих приміщеннях. За результатами зіставлення значень надлишку виробництва холоду та його дефіциту за кожні 3 доби для раціонального проектного теплового навантаження системи кондиціювання (холодопродуктивності встановленої холодильної машини), яке забезпечує близьке до максимального річне виробництво холоду, та за відповідними величинами надлишку і дефіциту холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов по накопиченню за упродовж липня обгрунтована доцільність акумуляції надлишку холодопродуктивності центрального кондиціонера при знижених поточних теплових навантаженнях та її використання для покриття дефіциту холоду при підвищених теплових навантаженнях шляхом попереднього охолодження зовнішнього повітря. Розроблено схему комбінованої центрально-місцевої системи кондиціювання повітря, до складу якої входять підсистеми кондиціювання зовнішнього повітря в центральному кондиціонері та місцевого кондиціювання рециркуляційного повітря в окремих приміщеннях. | ||
| 7. |
Трушляков Є. І. Методологічні підходи до визначення холодопродуктивності систем кондиціювання повітря за змінних кліматичних умов [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, М. І. Радченко, С. Г. Фордуй, С. А. Кантор, Б. С. Портной // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 7. - С. 71–75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_7_11 Одним з найбільш привабливих резервів підвищення енергетичної ефективності систем кондиціювання повітря є забезпечення роботи холодильних компресорів в номінальному або близькому до номінального режимах шляхом вибору раціонального проектного теплового навантаження та його розподілу в межах його проектної величини відповідно до характеру поточного теплового навантаження за змінних поточних кліматичних умов з метою максимального або близького до нього річного виробництва холоду відповідно до його витрат на кондиціювання повітря. В загальному випадку весь діапазон поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря включає діапазон нестабільних навантажень, пов'язаних з попереднім охолодженням зовнішнього повітря зі значними коливаннями витрат холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов, і порівняно стабільну частку холодильної потужності, що витрачається на подальше зниження температури повітря від певної порогової температури до кінцевої температури на виході. Цілком очевидно, що стабільний діапазон теплового навантаження може бути забезпечений при роботі звичайного компресора в режимі, близькому до номінального режимі, тоді як попереднє охолодження зовнішнього повітря зі значними коливаннями теплового навантаження потребує регулювання холодопродуктивності шляхом застосування компресора з регульованою швидкістю. Таким чином, за характером зміни поточних теплових навантажень будь-яка система кондиціювання повітря, чи то центральна система кондиціювання повітря з його тепловологісною обробкою в центральному кондиціонері, чи то її комбінація з місцевою рециркуляційною системою кондиціювання повітря в приміщеннях, по суті, складається з двох підсистем: попереднього охолодження зовнішнього повітря і його подальшого охолодження до встановленої кінцевої температури. Запропонований метод розподілу проектного теплового навантаження в залежності від характеру поточних теплових навантажень є корисним для раціонального проектування систем центрального кондиціювання повітря та їх комбінованих версій з місцевою системою кондиціювання повітря. | ||
| 8. |
Трушляков Є. І. Підвищення ефективності систем кондиціювання повітря шляхом розподілу теплового навантаження за ступеневим принципом [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, М. І. Радченко, А. М. Радченко, С. Г. Фордуй, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко, Б. С. Портной // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 8. - С. 49–53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_8_9 Підтримання роботи холодильних компресорів в номінальному або близькому до нього режимах шляхом вибору раціонального проектного теплового навантаження та його розподілу за характером зміни поточного теплового навантаження відповідно до поточних кліматичних умов є одним з перспективних резервів підвищення енергетичної ефективності систем кондиціювання повітря, реалізація якого забезпечує досягнення максимального або близького до нього річного виробництва холоду відповідно до його витрат на кондиціювання повітря. В загальному випадку весь діапазон поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря включає діапазон нестабільних навантажень, обумовлених попереднім охолодженням зовнішнього повітря зі значними коливаннями витрат холодопродуктивності відповідно до поточних кліматичних умов, і діапазон порівняно стабільної холодильної потужності, що витрачається на подальше зниження температури повітря від певної порогової температури до кінцевої температури на виході. Якщо діапазон стабільного теплового навантаження може бути забезпечений при роботі звичайного компресора в режимі, близькому до номінального, то попереднє охолодження зовнішнього повітря зі значними коливаннями теплового навантаження потребує регулювання холодопродуктивності шляхом застосування компресора з регульованою швидкістю або ж використання надлишку холоду, закумульованого при знижених теплових навантаженнях. Такий ступеневий принцип охолодження забезпечує узгодження роботи холодильних машин з характером зміни поточних теплових навантажень будь-якої системи кондиціювання повітря, чи то центральної системи кондиціювання повітря з його тепловологісною обробкою в центральному кондиціонері, чи то її комбінації з місцевою рециркуляційною системою кондиціювання повітря в приміщеннях, по суті, як комбінації підсистем - попереднього охолодження зовнішнього повітря з регулюванням холодопродуктивності та подальшого охолодження повітря до встановленої кінцевої температури в умовах відносно стабільного теплового навантаження. | ||
| 9. |
Трушляков Є. І. Аналіз екологічної ефективності систем кондиціювання повітря комбінованого типу [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, С. Г. Фордуй, А. А. Зубарєв, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 5. - С. 24–29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_5_5 Оскільки ефект від роботи систем кондиціювання припливного повітря залежить від тривалості та глибини охолодження, то цілком правомірною є його оцінка значенням питомого річного виробництва холоду, який представляє собою добуток необхідної холодопродуктивності для охолодження повітря до цільової температури та тривалості експлуатації при даній холодопродуктивності і, таким чином, враховує поточні кліматичні умови. Вочевидь, що реалізація потенціалу охолодження (кондиціювання) зовнішнього повітря залежить від встановленої (проектної) холодопродуктивності установок кондиціювання припливного повітря, яка, в свою чергу, повинна враховувати коливання теплових навантажень відповідно до поточних змінних тепловологісних параметрів зовнішнього повітря. Зі збільшенням температури зовнішнього повітря, ростуть витрати палива, на виробництво одиничної потужності (механічної/електричної енергії), а відтак і більше шкідливих речовин потрапляє в атмосферу з відпрацьованими газами. Для зменшення негативного впливу непродуктивних витрат палива при роботі систем кондиціювання повітря за підвищених температур зовнішнього повітря вдаються до різних методів визначення встановленої холодопродуктивності установки, з метою її зменшення. Досліджено екологічну ефективність охолодження повітря з урахуванням змінних упродовж року кліматичних умов експлуатації для м. Київ. В якості показників оцінки екологічного ефекту від охолодження повітря обрано сумарне по накопиченню річне скорочення викидів двооксиду вуглецю CO | ||
| 10. |
Трушляков Є. І. Визначення проектної холодопродуктивності системи кондиціювання повітря в конкретних кліматичних умовах і різними методами [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко, С. Г. Фордуй, Я. Зонмін // Авиационно-космическая техника и технология. - 2019. - № 6. - С. 15–19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2019_6_5 Витрати холоду на тепловологісну обробку зовнішнього повітря в системах кондиціювання залежать від його параметрів (температури та відносної вологості), які суттєво змінюються на протязі експлуатації. Для визначення встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильних машин системи кондиціювання повітря запропоновано використовувати скорочення споживання палива енергетичною установкою або вироблення холоду відповідно до його поточних витрат на кондиціювання за певний проміжок часу, оскільки обидва ці показники характеризують ефективність використання встановлених холодильних потужностей системи кондиціювання. З метою поширення результатів дослідження на широкий спектр установок кондиціювання використано два методи визначення проектної холодопродуктивності (холодильної потужності): за максимальним річним значенням та за максимальним темпом приросту показника ефективності. Перший метод дозволяє обрати проектну холодопродуктивність, яка забезпечує максимальну річну економію палива за рахунок охолодження повітря або максимальне виробництво холоду, яке необхідне для охолодження повітря відповідно до поточних кліматичних умов. Другий метод дозволяє визначати мінімальну проектну (встановлену) холодопродуктивність холодильних машин, яка забезпечує максимальний темп скорочення споживання палива енергетичною установкою та приросту річного виробництва холоду відповідно до встановленої холодильної потужності холодильних машин. Ефективність роботи систем кондиціювання повітря проаналізовано для різних кліматичних умов: помірного клімату на прикладі м. Вознесенськ (Україна) та субтропічного клімату м. Нанкін (КНР). Показано, що значення проектної холодопродуктивності, розраховані за обома показниками ефективності її використання однакові для одних і тих же кліматичних умов. При цьому, якщо визначати проектну холодопродуктивність за двома методами - за максимальним річним значенням та за максимальним темпом приросту показника, її значення виявилися доволі близькими для тропічних кліматичних умов та дещо відмінними для помірного клімату.Витрати холоду на тепловологісну обробку зовнішнього повітря в системах кондиціювання залежать від його параметрів (температури та відносної вологості), які суттєво змінюються на протязі експлуатації. Для визначення встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильних машин системи кондиціювання повітря запропоновано використовувати скорочення споживання палива енергетичною установкою або вироблення холоду відповідно до його поточних витрат на кондиціювання за певний проміжок часу, оскільки обидва ці показники характеризують ефективність використання встановлених холодильних потужностей системи кондиціювання. З метою поширення результатів дослідження на широкий спектр установок кондиціювання використано два методи визначення проектної холодопродуктивності (холодильної потужності): за максимальним річним значенням та за максимальним темпом приросту показника ефективності. Перший метод дозволяє обрати проектну холодопродуктивність, яка забезпечує максимальну річну економію палива за рахунок охолодження повітря або максимальне виробництво холоду, яке необхідне для охолодження повітря відповідно до поточних кліматичних умов. Другий метод дозволяє визначати мінімальну проектну (встановлену) холодопродуктивність холодильних машин, яка забезпечує максимальний темп скорочення споживання палива енергетичною установкою та приросту річного виробництва холоду відповідно до встановленої холодильної потужності холодильних машин. Ефективність роботи систем кондиціювання повітря проаналізовано для різних кліматичних умов: помірного клімату на прикладі м. Вознесенськ (Україна) та субтропічного клімату м. Нанкін (КНР). Показано, що значення проектної холодопродуктивності, розраховані за обома показниками ефективності її використання однакові для одних і тих же кліматичних умов. При цьому, якщо визначати проектну холодопродуктивність за двома методами - за максимальним річним значенням та за максимальним темпом приросту показника, її значення виявилися доволі близькими для тропічних кліматичних умов та дещо відмінними для помірного клімату. | ||
| 11. | 
Трушляков Є. І. Осушка повітря в передстартових системах термостатування до необхідної точки роси [Електронний ресурс] / Є. І. Трушляков, С. С. Булавка // Наукові нотатки. - 2019. - Вип. 67. - С. 135-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nn_2019_67_23 | ||
| 12. |
Радченко М. І. Порівняння характеристик глибокого охолодження повітря на вході ГТУ для різного типу клімату [Електронний ресурс] / М. І. Радченко, Є. І. Трушляков, Б. С. Портной, С. А. Кантор, Я. Зонмін // Авіаційно-космічна техніка і технологія. - 2020. - № 1. - С. 12–16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2020_1_4 Досліджено ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінних установок при змінних упродовж місяця кліматичних умовах експлуатації. Для охолодження повітря розглянуто використання тепловикористовуючих холодильних машин, які трансформують теплоту відпрацьованих газів газотурбінних установок в холод. Проаналізовано ефективність охолодження повітря на вході газотурбінних установок до різних температур: до 15 <$E symbol Р>С - абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною, яка використовується в якості першого ступеня попереднього охолодження зовнішнього повітря, та до 10 <$E symbol Р>С - комбінованою абсорбційно-ежекторною холодильною машиною, з ежекторною хладоновою холодильною машиною як другим ступенем охолодження повітря. Ефективність охолодження повітря оцінюється для різних кліматичних умов: помірного клімату на прикладі м. Одеса (Україна) та субтропічного клімату для м. Гуанчжоу (КНР). Особливістю субтропічного клімату є висока відносна вологість повітря, відповідно, й вологовміст при водночас високих його температурах. Як показник при оцінці ефективності охолодження повітря на вході газотурбінних установок до 15 <$E symbol Р>С в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині та глибокого охолодження повітря до 10 <$E symbol Р>С у комбінованій абсорбційно-ежекторній холодильній машині застосовано зменшення питомої витрати палива. При цьому порівнюються потреби в питомій холодильній потужності та питомій потужності градирень охолодження тепловикористовуючих холодильних машин при охолодженні повітря до різних температур. Показано, що, через вкрай різні тепловологісні параметри зовнішнього повітря його охолодження на вході газотурбінних установок до 10 <$E symbol Р>С для кліматичних умов України забезпечує поточне зменшення питомої витрати палива за рахунок більш глибокого охолодження повітря на вході ГТУ у 1,6 - 1,7 рази порівняно з охолодженням до 15 <$E symbol Р>С, а для кліматичних умов КНР - 1,4 - 1,45 рази. Проте необхідно зазначити, що більш глибоке охолодження повітря на вході газотурбінної установки до температури 10 <$E symbol Р>С в комбінованій абсорбційно-ежекторній холодильній машині порівняно з його традиційним охолодженням до 15 <$E symbol Р>С в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині потребує збільшення необхідної питомої кількості холоду у 1,7 - 2,0 рази та необхідної питомої потужності градирень охолодження холодильних машин у 2,6 - 3,0 рази для кліматичних умов України, тоді як для КНР - 1,25 - 1,3 та 1,5 - 1,6 рази, відповідно.Досліджено ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінних установок при змінних упродовж місяця кліматичних умовах експлуатації. Для охолодження повітря розглянуто використання тепловикористовуючих холодильних машин, які трансформують теплоту відпрацьованих газів газотурбінних установок в холод. Проаналізовано ефективність охолодження повітря на вході газотурбінних установок до різних температур: до 15 <$E symbol Р>С - абсорбційною бромистолітієвою холодильною машиною, яка використовується в якості першого ступеня попереднього охолодження зовнішнього повітря, та до 10 <$E symbol Р>С - комбінованою абсорбційно-ежекторною холодильною машиною, з ежекторною хладоновою холодильною машиною як другим ступенем охолодження повітря. Ефективність охолодження повітря оцінюється для різних кліматичних умов: помірного клімату на прикладі м. Одеса (Україна) та субтропічного клімату для м. Гуанчжоу (КНР). Особливістю субтропічного клімату є висока відносна вологість повітря, відповідно, й вологовміст при водночас високих його температурах. Як показник при оцінці ефективності охолодження повітря на вході газотурбінних установок до 15 <$E symbol Р>С в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині та глибокого охолодження повітря до 10 <$E symbol Р>С у комбінованій абсорбційно-ежекторній холодильній машині застосовано зменшення питомої витрати палива. При цьому порівнюються потреби в питомій холодильній потужності та питомій потужності градирень охолодження тепловикористовуючих холодильних машин при охолодженні повітря до різних температур. Показано, що, через вкрай різні тепловологісні параметри зовнішнього повітря його охолодження на вході газотурбінних установок до 10 <$E symbol Р>С для кліматичних умов України забезпечує поточне зменшення питомої витрати палива за рахунок більш глибокого охолодження повітря на вході ГТУ у 1,6 - 1,7 рази порівняно з охолодженням до 15 <$E symbol Р>С, а для кліматичних умов КНР - 1,4 - 1,45 рази. Проте необхідно зазначити, що більш глибоке охолодження повітря на вході газотурбінної установки до температури 10 <$E symbol Р>С в комбінованій абсорбційно-ежекторній холодильній машині порівняно з його традиційним охолодженням до 15 <$E symbol Р>С в абсорбційній бромистолітієвій холодильній машині потребує збільшення необхідної питомої кількості холоду у 1,7 - 2,0 рази та необхідної питомої потужності градирень охолодження холодильних машин у 2,6 - 3,0 рази для кліматичних умов України, тоді як для КНР - 1,25 - 1,3 та 1,5 - 1,6 рази, відповідно. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |